Виступ Реут С.О.

«Розвиток професійної компетентності шляхом впровадження сучасних технологій навчання на уроках мистецтва»

Керівник районного методичного об’єднання вчителів образотворчого мистецтва Реут Світлана Олександрівна

Сучасна професійна освіта спрямовує вчителів на формування в себе індивідуально-творчих рис особистості. У державних та міжнародних документах з проблем вищої освіти (Конституції України, законах України “Про освіту”, “Про вищу освіту”, Національній доктрині розвитку освіти) наголошується на необхідності формування нової генерації педагогічних кадрів, підготовленої до якісного забезпечення освітніх потреб особистості, розвитку її інтелектуального та культурного потенціалу. Розв’язання цієї проблеми в сучасних умовах вимагає від вчителя глибокого усвідомлення особистісно зорієнтованої парадигми освіти, творчого підходу до організації навчально-виховного процесу, фахової грамотності, оволодіння інноваційними педагогічними технологіями.

Під інноваційним розвитком мистецької освіти розуміємо комплекс створених і впроваджених організаційних та змістових нововведень, розвиток низки чинників і умов, необхідних для нарощування інноваційного потенціалу професійної педагогічної підготовки фахівця до художньо-естетичного виховання учнів.

Сутністю інноваційних процесів в освіті є вивчення, узагальнення і розповсюдження передового педагогічного досвіду та впровадження досягнень психолого-педагогічної науки в практику.

На сучасному етапі розвитку українського суспільства в умовах реорганізації освіти та системи виховання сучасні педагоги повинні розуміти велику роль мистецтва у формуванні високоморальної та розвинутої творчої особистості, ажде творчі здібності потрібні людині у найрізноманітнішій діяльності. Насправді вчителям, які викладають уроки художньо-естетичного циклу слід не лише володіти значним обсягом ґрунтовних знань в галузі теорії та історії  мистецтв, але й добре орієнтуватися у проблемах дитячої психології.

Предмети мистецтва в загальноосвітній школі мають важливе естетико-виховне спрямування. Отже, головне надзавдання вчителя – створити захоплюючу емоційно піднесену атмосферу, щоб кожний урок став справжнім уроком мистецтва, надихав учнів на творчість – в особистісній і соціокультурній діяльності.

Глибокі та давні традиції має система освіти в організації навчально-виховного процесу, проте, поруч із традиційними формами та методами навчання кожен вчитель використовує нові сучасні методики. Це – вимога часу. Науково-технічний прогрес спонукає до пошуку нових педагогічних технологій. Комунікації вносять у процес освіти новий, дуже важливий і дуже цікавий компонент. Створення ситуації успіху, сприятливих умов для повноцінної діяльності кожної дитини – основна мета, що покладена в основу інноваційних технологій навчання.

Районне методичне об’єднання вчителів художньо-естетичного циклу Томаківського району працює над освітнім проектом «Удосконалення уроку, як основної форми  всебічного розвитку особистості в громадянському  суспільстві, здатної до самореалізації». У процесі фахової практичної підготовки на засіданнях РМО використовуються інноваційні художньо-педагогічні технології, які формують широкі професійні компетентності вчителів району   в галузі мистецької освіти. Росту професійної майстерності сприяє робота педагогічних майстерень, майстер-класів, відвідування районних заходів, уроків, самоосвітня діяльність. Під час таких засідань розглядаються питання застосування різноманітних форм та методів роботи  підвищення творчих здібностей учнів засобами мистецтва.

На засіданнях РМО вчителі знайомлять учасників із використанням широкого спектру технологій навчання. Вчителі Вищетарасівської ЗОШ І-ІІІ ступенів запропонували на методичному практикумі інтегративну педагогічну технологію  на уроках мистецтва (образотворчого і музичного). Показано інтегрований урок у 5 класі по темі «Музичний натюрморт». Урок мистецтва проведений відповідно  програмі за новим державним стандартом і   розроблений відповідно до методики проведення інтегральної педагогічної технології; відповідав завданням особистісно-орієнтованого навчання, бо давав можливість виявити ставлення учня до навколишнього світу. Учні набували знань не з окремих навчальних предметів, а під час  створення цілісної картини дійсності, “образу світу”. Принципами  навчання на даному уроці було : подача навчального матеріалу на інтегрованій основі; формування цілісних знань школярів; розвиток особистісного потенціалу школяра.  Вчителями  були визначені і розв’язані на уроці навчальні, виховні і розвиваючі завдання, які відповідали змісту уроку. Основним, найсуттєвішим на уроці було навчити дітей створювати музичний натюрморт, давати йому назву, на чому постійно акцентувалася увага дітей.  На уроці була організована робота із формування основних умінь, навичок, інтересів учнів. Здійснювались внутрішньопредметні і міжпредметні зв’язки. Йшла постійна співпраця, спів розмова «музика» – «образотворче мистецтво», «натюрморт» – «музичний натюрморт». На уроці були використані  такі методи як словесні, наочні, практичні, пояснювально-ілюстративні . Використовувався метод випереджаючого навчання (діти із групи «мистецтвознавці») . Велика  комп’ютерна підтримка, показ відео, картин, слухання музики, виконання фізхвилинки.  Був вдалим  їх вибір і  поєднання. Використовувались інтерактивні методи навчання, елементи тренінгової технології (привітання, очікування, робота в групах, рефлексія). Учні при творчому підході до процесу вивчення основ образотворчої та музичної  грамоти  досягнули  певних результатів. Знання учнів та їхні творчі роботи  оцінено відмінно. В кінці уроку «мистецтвознавці» приготували сюрприз – малювання  вареними овочами  і замороженими фруктами.

Технологія педагогічного спілкування – фасилітована дискусія, використовується членами РМО під час обговорень, круглих столів, педагогічних читаннях. Педагогічне спілкування спостерігається в колективному обговоренні проблеми за допомогою навідних запитань. Ця методика  розвиває уміння пильно спостерігати, розмірковувати над змістом художніх творів, розуміти багатозначність образів мистецтва, їх здатність пробуджувати різні думки.

Вербалізація змісту художніх творів – технологія, зорієнтована на досягнення глибшого розуміння дитиною внутрішньої сутності художніх образів, характеристики їх смислового наповнення. Залучаючи  учнів до словесного коментування образного змісту художніх творів, викладач активізує мистецьку увагу, стимулює багаторазове сприймання образу. Протилежним до цієї технології є дійсно революційна методика або справжня мова образотворчого мистецтва (мова образів). Вчитель підводить дітей  до того, що під час спілкування нерідко чуємо: «МИСТЕЦТВО СПІЛКУВАННЯ». Люди обмінюються інформацією і на рівні немовного (невербального) спілкування. На життєвому шляху, в соціальному середовищі, можуть спіткати невдачі. Сприймати проблеми потрібно як можливість до саморозвитку. Варто це зрозуміти і в це повірити – і  все вийде. Гарною підтримкою можуть бути заготовки відеоуроків, уроки-зустрічі з видатними діячами. Такі уроки вимагають великої підготовки (підготовка відеозустрічі). Цікаво пройшла віртуальна зустріч з художницею Марією Приймаченко, де в ролі художниці виступив учень школи.   Вчитель притишує голос і замовкає. Таким чином в учнів виникає образ, який створюється в уяві за допомогою органів чуття. Витвір мистецтва викликає у нас почуття безпосереднього хвилювання, співчуття. Образ, який відтвориться в уяві дітей збережеться в пам’яті надовго. Метою такого уроку було навчити створювати образ тварини виражальними засобами декоративного мистецтва за мотивами творчості Марії Приймаченко (6 клас, урок образотворчого мистецтва); збагачувати знання учнів про засоби спілкування за допомогою жестикуляції; сприяти емоційному розвитку дітей, здатності адаптуватися в соціальному середовищі;

З давніх-давен відомо, що мистецтво позитивно впливає на наше духовне здоров’я. Але на цьому цілющі дії мистецтва не закінчуются. Серед сучасних можливостей удосконалення навчально-виховного процесу належна увага  надається засобам арт-терапії. Елементами арт-терапії є: малювання, тістопластика, ліплення, створення колажів, музикотерапія, нетрадиційні форми  роботи з папером фототерапія  казкотерапія, ігротерапія , відеотерапія та ін. Метод арт-терапії є складовою терапевтичної технології, що виконує функцію піднесення творця, зняття психічних бар’єрів у навчанні.

Для підвищення якості знань на уроках мистецтва, художньої культури та  в позакласній діяльності використовується інформаційно-комунікаційна технологія. Ця технологія дозволяє глибше усвідомлювати зміст твору в цілому та в деталях. Художнє ілюстрування словесних пояснень супроводжується демонстрацією художніх творів на екрані, яка повинна відповідати естетичним критеріям. Високохудожні репродукції, ілюстрації, мистецькі твори – супутники методу ілюстрування.

Впровадження медіатехнології відкриває нові технологічні можливості для педагогіки образотворення, унікальні можливості поліхудожнього виховання школярів, має переваги порівняно з традиційним навчанням, допомагає поєднувати візуальні, музичні, театральні й інші види мистецтва. Кожен урок чи позакласний захід розкриває конкретну тему згідно з навчальною програмою та містить засоби для пояснення необхідної теми: малюнки, світлини, текст, анімації, аудіо та відеофрагменти, зразкове виконання практичних робіт, правила роботи з різними матеріалами, особливості роботи в тій чи іншій техніці тощо.

Сучасному вчителеві необхідно вибрати те «зерно», що дасть змогу створити свою «міні-методику». У творчого вчителя і учні прагнутимуть до творчості. Творчий підхід учителя до побудови та проведення уроку, насиченість різноманітними прийомами, методами та формами викладання зможуть забезпечити його ефективність.

Учителю необхідно постійно вчитись, учитись один в одного. І кращим збудником для цього має стати взаємообмін професійним досвідом.

Професійна майстерність завжди є плодом досить тривалої практичної праці вчителя. Але праці осмисленої, наповненої вдумливими роздумами над усілякими проблемами своєї професійної діяльності.
Майстерність приходить з роками або, як стверджують злі язики, не приходить зовсім. У сьогоднішньому контексті професійна майстерність означає насамперед уміння швидко та якісно вирішувати освітньо-виховні задачі, а якщо бути ще більш точним, то сьогодні активно впроваджується у практичну педагогіку технологічна парадигма розвитку професіоналізму, що означає здатність учителя гранично точно ставити освітньо-виховні задачі та логічно, послідовно, найбільш оптимальним шляхом вирішувати їх.
Досягти ж цього результату сьогодні вкрай непросто. Але наші вчителі поділяться своїми надбаннями і вам буде запропоновано ряд майстер-класів. Фактор “взаємо” тут особливо важливий. Отже, майстер-клас є унікальною за своїм типом формою нарощування професіоналізму вчителя в тій чи іншій конкретній сфері “педагогічного відтворення”. Нескінченно правий В.Сухомлинський, стверджуючи, що “стає майстром педагогічної праці швидше за все той, хто відчув у собі дослідника”. Презентація напрацьованого професійного досвіду для його обміну та взаємообміну в ході проведення майстер-класу пред’являє досить істотні вимоги і до сторони, яка демонструє свій досвід, і до сторони сприймаючої й оцінюючої. У цьому зв’язку виникає проблема науково-методичної компетентності учасників майстер-класу. Перед учителем-майстром постає ціла низка проблем:

  • Які грані свого досвіду краще представити для осмислення в ході майстер-класу?
  • Яким чином краще зробити це?

Форма роботи майстер-класу в найсильнішому ступені залежить від напрацьованого вчителем стилю своєї професійної діяльності, яка, в остаточному підсумку, й задає на майстер-класі споконвічну точку відліку в побудові загальної схеми проведення цього цікавого організаційно-педагогічного заходу.

Висновок: Вчитель художньо-естетичного циклу як фахівець повинен усвідомити, що якісної професійної підготовки у галузі педагогіки мистецтва можна досягти лише за умови власної наполегливості, самовдосконалення, формування необхідних компетентностей. Основними напрямками вдосконалення професійної підготовки вчителя до навчання дисциплін художньо-естетичного циклу розробляються з урахуванням принципів сучасної освітньої системи. Щоб виховати творчу особистість, самому вчителю треба бути творчою людиною, професіоналом у своїй справі. Творчо викладати – означає постійно шукати нові шляхи активізації діяльності учнів на всіх етапах навчальної роботи, шукати нові, оригінальні форми пояснення матеріалу, вдосконалюватися самому, переймати досвід кращих вчителів. Учитель повинен вчитися протягом всього життя, прагнучи досягти вершини своєї педагогічної майстерності.

Методистам, керівникам РМО, вчителям в плануванні та проведенні засідань спиратися на концепцію розвитку педагогічної освіти; враховувати основні тенденції, що характеризують розвиток сучасних освітніх систем: диференціацію, інтеграцію, гуманізацію, гуманітаризацію; створювати умови для викладання у закладах освіти мистецтвознавчих дисциплін як основи морально-духовного, національно-патріотичного виховання в умовах полікультурності сучасного світу; залучати учительсько-учнівський колектив до участі у різноманітних мистецьких та творчих конкурсах, інтелектуальних змаганнях, фольклорно-етнографічних експедиціях тощо.