Виступ Міщенко Л.М.

Художня освіта: проектування та розвиток творчого потенціалу учасників навчально-виховного процесу в освітньому середовищі району.

Виступ на обласному науково-практичному семінарі методистів управлінь, відділів освіти, керівників методичних об’єднань вчителів інтегрованих курсів «Художня культура» та «Мистецтво»  Міщенко Л. М.,заступника начальника відділу освіти Томаківської РДА з науково-методичної роботи 12.04.2017

Розвиток творчого потенціалу педагога

У сучасних умовах, коли в освіті реалізується ідея модернізації, суттєво змінюються соціальні установки і потреби в галузі освіти, визначено нові концептуальні підходи до побудови всієї системи освіти, відбувся перегляд змісту всіх компонентів педагогічної діяльності. Інноваційні процеси стали важливими напрямками діяльності освітніх установ. Особливістю навчального процесу стає орієнтація на компетентнісно-орієнтоване навчання, виховання і розвиток духовно-моральної сфери людини, що забезпечує освітнім установам і педагогам право свободи вибору змісту і форм навчання, розробки авторських освітніх програм та впровадження інноваційних технологій, посилюється інтеграція освіти, науки і практики.

В освітньому просторі дедалі більшого значення набуває потенціал особистості, її здібності, обдарування і якості. Нове століття визначають століттям інтелектуальної творчості. На перший план висувається творчий потенціал працівника – його професіоналізм, ерудиція, вміння творити, креативність мислення. Саме він є запорукою успіху навчального закладу. Звісно, якщо вчитель ставить за мету розвивати творчі здібності учнів, формувати їх творчу особистість, він сам повинен бути творчим, бо творчу особистість може формувати лише людина творча.

Розвиток творчого потенціалу педагога в системі післядипломної освіти постає важливим чинником його професіоналізму і готовності до розвитку творчих здібностей учнів, до роботи з обдарованими дітьми.

Крім того, на тлі змін у всіх сферах суспільства творчий потенціал не тільки педагога, але й закладу в цілому набуває особливого значення, тому що саме йому належить грати в цих змінах самостійну, відповідальну, новаторську і творчу роль. У зв’язку з цим стає не тільки актуальним, але й необхідним проблема проектування та розвитку творчого потенціалу учасників навчально-виховного процесу в освітньому середовищі  навчального  закладу

Проте творчість творчості ворожнеча. Вона обумовлена творчим потенціалом педагога, формується на основі накопиченого ним соціального досвіду, психолого-педагогічних і предметних знань, нових ідей, умінь і навичок, що дозволяють знаходити і застосовувати оригінальні рішення, новаторські форми і методи і тим самим удосконалювати виконання своїх професійних функцій.

З іншого боку, досвід переконує, що творчість приходить тільки тоді і тільки до тих, для кого характерне ціннісне ставлення до праці, хто прагне до підвищення професійної кваліфікації, поповнення знань і вивчення досвіду як окремих педагогів, так і цілих педагогічних колективів.

Основи творчого потенціалу вчителя формуються, закладаються в процесі професійної підготовки і в подальшому розвиваються в його професійній діяльності.

Становлення творчої особистості багато в чому залежить від навчального закладу, від того, наскільки організація освітнього процесу сприяє реалізації творчого потенціалу учнів. Творчий потенціал «запускає» механізм саморозвитку творчої особистості.

 

Проектування розвитку естетично-творчої діяльності школярів засобами різних видів мистецтв у освітньому середовищі  Томаківського НВК №1

Проектування соціальної взаємодії та розвитку творчих здібностей особистості засобами медіакультури в освітньому середовищі Вищетарасівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів

Реалізація художньо-естетичного виховання та арт-терапевтична властивість мистецтва в умовах Томаківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2

Інтроспекція через малюнок в умовах Китайгородської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів

Із шляхами розвитку і реалізації творчого потенціалу вчителя та учнів вас ознайомлять мої колеги , освітяни району

Слід зазначити, що ефективний розвиток педагогічної творчості і самореалізація вчителя можливі тоді, коли діяльність закладу будується з урахуванням особистості вчителя, його ініціативи та здібностей, на їх відповідальності за наслідки навчально-виховної роботи з учнями.

Якою ж повинна бути система роботи вчителя мистецьких дисциплін, щоб розвивати в сучасних умовах творчу, креативну особистість, здатну на самовизначення й самоствердження в різних сферах життєдіяльності. Як спрямувати зусилля вчителя на якісний результат навчання й виховання учнів,  на розкриття їх творчих здібностей?

 (В. Микулянець, М. Боровик, Н. Похиленко, Т. Паршикова, фото дітей, Апросяненко О., Кисляченко Н.)

(Щербань Галина Михайлівна 1927 року народження відео

Перш за все, це навчальна діяльність, яка включає організацію самоосвітньої діяльності учнів, використання нестандартних форм проведення уроків, створення творчих мистецьких проектів, враховуючи індивідуальні здібності кожного учасника навчально – виховного процесу. Саме різноманітність методик робить процес навчання дійсно творчим, збуджує зацікавленість учнів і покращує розуміння й засвоєння матеріалу.  Впроваджуючи на своїх уроках нестандартні форми роботи та, враховуючи сучасні вимоги до викладання предметів мистецького циклу, вчителі музики, образотворчого мистецтва та художньої культури мають за мету виховувати у дітей інтерес до знань, виявляти їх творчі нахили та здібності, вчать самостійності у навчанні та  використанні отриманих знань та навичок у побуті та у подальшому житті.

І саме в цьому завдання вчителя – допомогти учням знайти себе в житті.

 

Звичайно, розвивати творчі здібності можна по – різному. Окремі учні, схильні до творчості, розвивають на уроках мистецтва свої здібності, вдосконалюють навички малювання, співу та творчої інтелектуальної  та мистецької діяльності. І тут важливу роль повинна відігравати мотивація діяльності дитини, під час якої саме вчитель спрямовує мотивацію діяльності учнів на позитивний настрій, йдучи від простого до складного: створювати ситуації, що сприяють творчій активності та спрямованості школярів, розвивати їх уяву, асоціативне мислення, здатність виконувати різноманітні творчі завдання.

Саме інноваційні технології навчання, підходи повинні забезпечувати позитивну мотивацію здобуття знань, активне функціонування інтелектуальних і вольових сфер, сприяють розвитку дитячої творчої особистості. Сьогодні, сучасний вчитель прагне дати учням знання якісного рівня, зробити урок цікавим, досягти максимального взаєморозуміння та співпраці між учителем та учнем.

 

Запровадження в систему роботи вчителів художньо – естетичного циклу навчальних закладів нестандартних форм навчання,  інноваційних підходів до навчальної діяльності дає змогу  упевнено сказати, що  значно  підвищується рівень та якість знань учнів, вони із задоволенням виражають себе у власній творчості, беруть активну  участь у позакласній та позашкільній діяльності.

Про результативність педагогічної творчості вчителя в навчально-виховному процесі свідчать реальні перетворення в особистості учня, в поведінці учнівського колективу на основі перетворення педагогічної діяльності самого вчителя. Розвиток педагогічної творчості вчителів і підвищення на цій основі результативності навчально-виховного процесу знаходиться у прямо-пропорційній залежності від педагогічних умов, від правильно обраних шляхів розвитку та реалізації творчої педагогічної діяльності, від особистісних якостей учителя.

 

У багатьох країнах світу вже зрозуміли, що розвинути у дітей вищезгадані якості, які вкрай необхідні в сучасному світі, найліпше можна саме за допомогою мистецьких дисциплін.

Тому, наприклад, у Японії, Фінляндії, Англії всіх дітей, не залежно від їх музичних здібностей, вчать грати на музичних інструментах.

На підтвердження цих слів можна рекомендувати переглянути, зокрема, відеорепортаж, який був представлений на каналі 1+1 у випуску ТСН від 23 жовтня 2016 року.

Після перегляду репортажу розуміємо, що мистецтво, музика та драма – одні з основних!!! предметів в англійських школах, їх вивчають упродовж усіх років навчання в школі.

Це підтверджує і вчитель історії Грем Макквін із Великої Британії, який провів інспектування звичайної київської школи № 316. (репортаж від 6.11.2016).

Проектування нового змісту навчання спрямоване на осмислення і розвиток реальної практики диференційованого підходу до розвитку учня, розробку і введення до навчального процесу індивідуальних програм і планів, розвиток практики психолого- педагогічного і тьюторського супроводу, вирішення проблем особистісного розвитку дитини засобами навчання, ефективної взаємодії педагога з учнем і його батьками. Така робота може бути ефективною лише за умов співпраці всіх суб’єктів освітнього процесу – обдарована дитина, однолітки,батьки, педагоги, психологи, тьютори, адміністрація.

 

Діти мають здобути уміння і компетентності ХХІ століття, які узгоджені країнами Європейського Союзу. Окрім знання рідної державної мови, двох іноземних мов, інформаційних технологій, уміння критично мислити, аналізувати, працювати в команді, навичок фінансової грамотності, нашим дітям потрібна освіта для життя. І це головна мета нової української школи.

Л.Гриневич