Виступ Кисляченко Н.А.

Реалізація художньо-естетичного виховання та естетотерапевтичні технології в умовах освітнього середовища Томаківської  загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2

 Мистецтво — це той простір, де творчість, акт створення чогось нового є центром діяльності людини. Зображення дійсності будь-якими засобами за всіх часів сприяло її осмисленню і відкривало таємні глибинні зв’язки людини і суспільства. Мистецтво завжди виконувало багато функцій, зокрема й гармонізації душевного стану людини. Усвідомлюючи важливість художньо-естетичного виховання у школі, окрім традиційних для кожного навчального закладу заходів, проводиться активна робота для популяризації різних видів мистецтва.

Вашій увазі пропоную копію наказу по школі «Про призначення керівників гуртків у 2016/2017 н.р.». Як бачите, половина гуртків художньо-естетичного спрямування. Щодо розподілу годин, то з 18 годин гурткової роботи на ці гуртки відведено 11 годин. (Слайд, діаграми). Учні школи, а особливо гуртківці, є активними учасниками конкурсів. Мають нагороди районного і обласного рівнів (слайд)

Сьогодні ми, як і вся область, переймаємося «Освітніми стратегіями соціалізації особистості». І у цьому контексті учням нашої школи надзвичайно пощастило. Так сталося географічно, що освітнє середовище нашої школи є максимально сприятливим для дитини. У радіусі 150 метрів від школи розташовані такі стратегічно важливі об’єкти, як Районна дитяча музична школа, Районний будинок школяра, Центр творчості молоді. Щонайбільше 10 хвилин потрібно дитині щоб дістатися пішки Районного будинку культури, Дитячо-юнацької спортивної школи, Районної бібліотеки. Тобто кожен має змогу з користю заповнити своє дозвілля на власний розсуд. Майже кожен з названих закладів пропонує безкоштовні гуртки художньо-естетичного виховання. А хіба долучення особистості, що формується, до мистецтва не є чинайкращим способом формування культури людини і суспільства вцілому? А отже, це є однією зі стратегій успішної соцалізації особистості. Учні нашої школи відвідують 40 гуртків, класів ДМШ і секцій, з яких 24 художньо-естетичного напрямку. (слайд, діаграми)

Як бачимо, школа, учні якої мають такі мистецькі потреби, має задовольняти їх і у щоденній навчальній та позакласній діяльності. Найкращим виходом для нас стало застосування у роботі практично кожного педагога школи елементів естетотерапії, або як її зараз модно називати – арт-терапії.

Саме зараз, як ніколи, в умовах інтенсивних соціальних трансформацій, у пошуку шляхів виходу з конфліктних і кризових ситуацій людині будь-якого віку та професії потрібні креативність і досвід внутрішньої гармонізації. Арт-терапія здатна простими й екологічними засобами актуалізувати внутрішній потенціал кожної людини, сприяти зціленню і встановленню гармонії особистості, формувати творчу позицію людини. Тому саме зараз настав час арт-терапії.

Однак, важливо пам’ятати, що якщо мистецтво — це завжди суспільний проект, то в психотерапії арт — це суто індивідуальний продукт людини для внутрішнього користування. Сутність арт-терапії — поза словами. Для того, щоб її осягти, потрібно торкнутися пензлем аркуша паперу або станцювати, скласти мелодію або вірш, тобто віддатися свободі й радості творення, відчути своє тіло, усвідомити свої почуття. Тому залишимо арт-терапію психологу і соціальному педагогу школи. А вчителі можуть використовувати тільки її елементи. І саме про роботу педагогів ми сьогодні поговоримо.

Психолог школи Горб І.С. регулярно проводить тренінги для педагогів, де учасники вже ознайомилися з елементами, які можна використовувати під час навчального процесу та в позаурочній діяльності,:

арт-терапії художньою творчістю, музикотерапією, танцювально-руховою, тілесно орієнтованою, казкотерапією та кольоротерапією На черзі пісочна терапія.

Педагоги-учасники майстер-класів, що проведені вчителями інтегрованих мистецьких курсів, спробували себе в малюванні, графіці, ліпленні, танці, диханні, архітектурі тіла, створили власні казки та вірші. Вони мали можливість усвідомити свою сутність, гармонізувати свій внутрішній світ і відчути радість творчості й щастя.

На майстер-класі з казкотерапії, який провела вчитель початкових класів Ілляшенко Т.А., педагоги початкових класів ознайомилися з методом спільного створення казки. Спільний аналіз казки допоміг учасникам досліджувати власні, а в подальшому і дитячі, реалії взаємодії зі світом і образом Я. Звертання до казки в контексті арт-терапевтичної технології допомогло задати глибинний, символічний значеннєвий рівень проблем, що обговорює група під час образотворчої діяльності.

Для лідерів учнівського самоврядування 9-11 класів мною було проведено тренінг «Я – лідер», де як один з прийомів самопізнання було запропоновано елементи фототерапії. Її було подано як метод розкриття внутрішніх ресурсів через споглядання фототворчості й передавання власних переживань у роботі з партнером через очі й тіло. Учасники майстер-класу змогли висловити переживання селфі.

На уроках образотворчого мистецтва вчитель Паршикова Т.І. широко використовує елементи методу динамічного малювання. У процесі виконання вправ у методиці динамічного малювання учні маюь можливість додержуватися внутрішнього образу руху зовнішнім рухом руки, не концентруючись на досягненні в результаті закінченого образу (чи то об’єкт, композиція або сюжет). Створюючи уявний образ руху з почуттєвого сприйняття і абстрактних уявлень, ми несемо в собі живий образ світу в його динамічному розвитку. Цей метод стосується відчуття рівноваги, ритму, адекватного сприйняття ваги, розмірів, форми, пропорцій, сприйняття закономірностей трансформації та причинно-наслідкових зв’язків, здатності до класифікації явищ і побудови логічних ієрархій. Використовуючи елементи кольоротерапії учні  набувають досвіду роботи з різними перетворюючими методиками: малювання крейдою (створення мандали), акварельна техніка «оі ргіта» («мокрим-по-мокрому»). Експериментуючи з кольором, учні усвідомлюють значення його впливу на людину в різних аспектах.

Також учитель використовує на своїх уроках елементи інтермодальної арт-гештальт-терапії, а саме, окреслення контурів тіла крейдою на дошці (після чого кожний домальовував свій портрет, використовуючи обрані ним різні матеріали: біла або різнокольорова крейда, маркери, волога ганчірка, папір, що клеїться на вологу поверхню). Такий прийом дозволяє сформувати просторову уяву учня, сприйняття себе, підвищити самооцінку.

Але найбільш популярною є, звісно, музикотерапія. Адже це найулюбленіша для дітей форма роботи, до того ж для педагога вона є найменш затратною.

Музикотерапія, вирішуючи завдання нормалізації психоемоційного стану, забезпечує корекційний вплив у трьох напрямках: комунікативному (установка контакту вчителя і учні), регулятивному (зняття нервово-психологічного напруження), реактивному (досягнення катарсису, очищення від хворобливих станів).

Техніка роботи, яку долцільно впроваджувати на уроках та в позакласній роботі з музикотерапії містить в собі елементи: рецептивної музичної терапію, що заснована на пасивному сприйнятті музики як каталізатора емоційних процесів, фонової під час інших видів роботи, релаксації, медитації, що підсилює долучення до процесу роботи експресивної музичну терапію — активну роботу, спрямовану на створення образу.

Вчитель музичного мистецтва Скорук Н.А. також використовує елементи арт-гештальт-терапії. Учні на уроках послідовно використовють такі форми творчої роботи: «виліплювання» тіла за допомогою інших членів групи (техніка танець-рухової терапії), «перфоманс», що включає вербальне і невербальне (танцювально-рухове) звертання до свого образу. Такі методи арт-гештальт-терапії, відновлюючи контакт зі своїми почуттями, дозволяють гармонізувати особистість.

Шкільний хореограф Бойко О.В. використовує танець-руховий напрямок арт-терапії через імпровізацію в русі, танець і роботу з пластикою тіла. Танцювально-рухова арт-терапія використовує відомі людству цілющі й пізнавальні можливості незвичайних станів свідомості, що досягаються ефективною і безпечною технікою через аутотранс, який сприяє спонтанному зануренню в потік спливаючого досвіду і відтворенню пережитого. Усе це допомагає учасникам хореографічного колективу відкрити і пережити вразливі моменти, конфлікти й життєві ситуації, що стали причиною психічного або фізичного дискомфорту, заново «переглянути» стандартні життєві сценарії й відкоригувати їх. Досвід викладача підтверджує, що танцювальна терапія ефективна у роботі зі стресами, а також використовується для пошуку нестандартних рішень.

Як бачимо, арт-терапія, яка починала свій розвиток у рамках терапії зайнятістю в психіатричних лікарнях, нині поширюється у соціальній сфері, педагогіці, вихованні і є так званою, терапією особистісного розвитку в роботі психологів і соціальних педагогів. Високий професійний підготовки педагогів неодмінно допоможе підростаючому поколінню набути унікального практичного досвіду особистісного розвитку й торкнутися чарівного світу арт-терапії.