Урок 32 “Українське мистецтво романтизму та реалізму “

Автор уроку: 

Тема: Українське мистецтво романтизму та реалізму

Мета: ознайомити учнів із. найкращими досягненнями романтизму та реалізму; розкрити основні принципи розвитку цих напрямів мистецтва; вчити розпізнавати їх серед інших стилів; вивчити найвідоміші мистецькі пам’ятки цих стилів; сприяти формуванню естетичного смаку, виховувати інтерес до спілкування з мистецтвом.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу

Обладнання:

проектор, мультимедійна дошка, презентація до теми,  підручник для 8 класу Л.Кондратової

Хід уроку

1.Організаційний момент. Мотивація до навчання.

–           Сьогодні я вас знову запрошую в світ  мистецтва , де ми працюватимемо разом і звичайно розраховую на вашу підтримку та допомогу. Кожному з вас хочу побажати на цьому уроці бути:

У – успішним

С – самовпевненим

П – працьовитим

І – інформованим

Х – хоробрим

У – уважним

Тобто я вам бажаю Успіху!

 

2.Актуалізація опорних знань.

Назвіть характерні риси живопису  реалізму та прізвища відомих авторів.

Охарактеризуйте  особливості музики реалізму.

Назвіть прізвища видатних композиторів та їх твори

3.Оголошення теми й мети уроку. (слайд .1)

Ми сьогодні познайомимося з українським  мистецтвом  романтизму та реалізму.

  • Що б ви хотіли побачити, почути на цьому уроці? (побачити картини, послухати музику, побачити архітектуру, літературу епохи романтизму, реалізму)
  • Наше завдання на сьогодні познайомитися з музикою, живописом, літературою,
  • архітектурою, скульптурою, театральним мистецтвом романтизму та реалізму Навчитися розрізняти ці стилі в різних видах мистецтва.

 4.Вивчення нового матеріалу

Український романтизм виник під впливом поглибленого вивчення фольклору та творчості російських і польських митців-романтиків.

Романтизм в архітектурі (слайд №2)

У мистецтві архітектури України простежуються  тенденції неоготики, романтичного історизму та неовізантійського напряму.(слайд №3,4,5,6)

Практичне завдання № 1

Мета: Онлайн-тур до видатних міст України.

Додаток 1

Додаток 2

Додаток 3

В архітектурі українського романтизму досить часто застосовували ротонду із колонами (або без них) з яскравими ампіровими формами.(слайд № .7)

Словникова робота

Ротонда — кругла в плані споруда, зазвичай увінчана куполом. По периметру ротонди нерідко розташовуються колони.

Додаток 4

Прикладами будівель з ротондами с церкви в с. Кукавці та в м. Шатові на Поділлі, храм Різдва на Подолі й Аскольдова могила в Києві, церква Гощівського монастиря та ін.

У другій половині XIX ст. з’являється псевдовізантійсько-руський стиль, що насильно впроваджувався в церковному будівництві.

Практичне завдання № 2 «Архітектура мистецтва реалізму та романтизму»

Мета: проаналізувати архівні  фото будов театрів на Україні, дослідити елементи стилів, які простежуються у спорудах. (слайд № 8)

На західноукраїиських землях, що були під Австро-Угорщиною, течія романтизму використовувала переважно форми романського та готичного стилів. Деякі українські архітектори пробували додавати свої мотиви — візантійські, але ці спроби були невдалі.

Романтизм в інших видах мистецтва України (слайд №9)

У період романтизму в мистецтві України зросла зацікавленість митців до народних тем. В живописі з’явилися теми світського та релігійного мистецтва. В українській музиці вплив романтизму майже не позначився, елементи помітні лише у творах українських композиторів другої половини XIX ст.: (сл.10) С. Гулака-Артемовського («Запорожець за Дунаєм»), М. Лисенка («Різдвяна ніч», «Утоплена», «Тарас Бульба»), В. Матюка, П. Воробкевича, А. Вахнянина й інших, зокрема у їхніх композиціях на слова поетів-романтиків.

Практичне завдання № 3 «Запорожець за Дунаєм» (сприймання уривку із опери «Запорожець за Дунаєм» і і споглядання картини сучасного художника О. Кулакова «Січовий гопак».

Мета:Дослідити єдність музики та живопису.) (слайд.11, 12)

Додаток 5

Романтизм в театрі мало досліджений, історичні п’єси письменнииків-романтиків в театральному репертуарі майже не виражені. Романтичне забарвлення мала режисерська діяльність М. Старицького, М. Кропивницького й інших діячів українського театру.

 

Мистецтво стилю реалізм в Україні (слайд №13)

В архітектурі реалізму переважав еклектизм.

Словникова робота

Еклектизм — суміш елементів різних стилів.

У другій половині XIX ст. в Києві було споруджено будинок міської думи (арх. О.Шіле), готель «Континенталь», політехнічний інститут, першу гімназію (арх. 0. Беретті), театр «Соловцов» та ін. На західноукраїнських землях: у Львові — будинки політехнічного інституту (арх. Ю.Захаревич), Галицького крайового сейму (арх. Ю. Гохбергер), у Чернівцях — будинок резиденції митрополита Буковини (арх. И. Главка), на Закарпатті — мисливський палац графів Шенборнів, будинок ужгородської синагоги, комітетський будинок у Береговому.

Додаток 6

Практичне завдання № 4 «Українська скульптура»  (слайд.14)

Мета: Розглянути споруди та скульптури стилю реалізм в українському мистецтві. Знайти спільні та відмінні риси.

Додаток 7

Реалізм в українській скульптурі (слайд №15)

Реалізм в українській скульптурі поширений в тематично-жанровій скульптурі, малих формах і жанрі портрета: Леонід Позен — «Кобзар», «Переселенці», «Жебрак», «Оранка в Малоросії», «Запорожець у розвідці»; Пармен Забіла — бюст М.В. Гоголя, мармуровий портрет Т.Г. Шевченка; Борис Едуардс — «Катерина», «Життя невеселе», скульптурний портрет Луї Пастера; Михайло Микешин — пам’ятник Б. Хмельницькому. На західноукраїнських землях працювали скульптори Т. Баронч, К. Островський, О. Северин, С. Яжимовський, С. Левандовський, Т. Рігер та ін.

Додаток 8

Живопис (слайд 16)

Під впливом ідей народників художники-реалісти створили Товариство пересувних художніх виставок, яке поширювало мистецтво в масах. Багато художників-передвижників і прихильників інших мистецьких течій були захоплені Україною і в своїй творчості прагнули відтворити краєвиди, побут, національний характер українців. Одним із найяскравіших митців був українець за походженням Ілля Рєпін — автор полотен на українську тематику «Запорожці пишуть листа турецькому султанові», «Вечорниці». Любов до України простежується у творчості Володимира Маковського: «Ярмарок у Полтаві», «Святковий день па Україні», уславленого мариніста Івана Айвазовського «Чумацький шлях», «Весілля на Україні» та ін.

Серед митців склалася група, яка започаткувала самостійний розвиток українського мистецтва: Сергій Васильківський, Микола Пимоненко, Микола Самокиш, Костянтин Трутовський, Олександр Мурашко,

Опанас Сластіон, Іван Іжакевич. Вони створили Київське товариство художніх виставок, а в Одесі — Товариство південноросійських художників.

Поступово формувалися українські мистецькі центри — Харківський, Одеський, Київський. Темами картин стали побут, історія, героїчні події козацької доби.

Шедеври українського живопису(слайд17)

Додаток 9

(слайд.18) Характерним для українського образотворчого мистецтва другої половини ХІХ ст. є поява українського побутового жанру.  Продовжувачі демократичних традицій Т.Г. Шевченка — Л. Жемчужников, І. Соколов, К. Трутовський.

Додаток 10

(слайд.19) Історичний жанр в українському мистецтві відзначився широтою тематики: «Сторожа запорозьких вольностей», «Козачий пікет» С. Васильківського, «Проводи на Січ» О.Сластіона, «Запорожці викликають ворога на герць» А. Кандаурова, «Тривога» Г. Крушевського, «Похорон кошового» О. Мурашка та ін.

Додаток 11

(слайд 20) Пейзажний жанр представлений у творчості видатного українського художника-реаліста Костянтина Крижицького. У творчості західноукраїнських художників живопис набуває демократичного характеру (К. Устиянович, Т. Копистинський).

Додаток 12

Театральне мистецтво (слайд 21)

Значною постаттю в українській драматургії другої половини XIX ст. є І. Карпенко-Карий — його відомі п’єси «Наймичка», «Безталанна», сатирична комедія «Мартин Боруля», «Сто тисяч», «Хазяїн». Драматичні твори писали І. Нечуй-Левицький («Маруся Богуславка», «На Кожум’яках»), Панас Мирний («Лимерівна», «Перемудрив»), Б. Грінченко («Степовий гість», «Ясні зорі») та іи.

Український драматичний театр був під забороною, не допускалися «різні сценічні вистави на малоруському наріччі». Цензура обмежувала тематику українських пєс мотивами побуту або ж кохання. М. Кропивницький створив першу українську професійну трупу, акторами в якій були: К. Стоян-Максимович, І. Бурлака, М. Садовський, Н. Жаркова, О. Маркова, М. Заньковецька, Л. Манько, О. Вірина, Л. Максимович. До репертуару театру увійшли «Наталка Полтавка», «Назар Стодоля», «Сватання на Гончарівці», «Шельменко-денщик» та інші. У Львові було засновано український професійний театр «Руська бесіда», який очолив О. Бачинський.

Український театр другої половини XIX ст. досяг глибокої народності, національної своєрідності, змістовності, великої критично-викривальної сили і високої художньої довершеності.

Музичне мистецтво

Завдяки зусиллям передових діячів культури відбулися значні зрушення і в галузі розвитку музичної культури. Українські драматичні професійні трупи пропагували українські народні мелодії, здобутки професійної музики, самотужки ставили оперні спектаклі.

Видатний театральний діяч М. Кропивницький набув широкої популярності ще й як співак і композитор. Українська музична культура поширювалася завдяки концертно-виконавській діяльності М.Лисенка та створених ним хорових колективів, що гастролювали в Україні.

Композиторська  школа (слайд 22)

Додаток 13

Семен Гулак-Артемовський — перша українська опера «Запорожець за Дунаєм», яка стала міцним підґрунтям національного оперного мистецтва.

Петро Ніщинський — перлина української класики, виразна музична картина з народного життя «Вечорниці».

Петро Сокальський — опери «Мазепа», «Майська ніч», «Облога Дубна», фантазії «Українські вечори», «На берегах Дунаю».

Михайло Калачевський — відома «Українська симфонія».

Додаток 14

(слайд 23) Цілу епоху в музичному житті України становить творчість Миколи Лисенка — основоположника української класичної музики. Він — автор понад 600 зразків українського музичного фольклору, циклу «Музика до “Кобзаря” Т.Г. Шевченка». Зразком національної героїко-патріотичної опери стала монументальна народна музична драма «Тарас Бульба». На сюжети повістей М.В. Гоголя написані також опери «Різдвяна ніч», «Утоплена», музика до п’єси І.П. Котляревського «Наталка Полтавка», оперета «Чорноморці», дитячі опери «Коза-дереза», «Пан Коцький», «Зима і Весна».

На зламі XVIII і XIX ст. почалося становлення українського світського театру, який на кінець XIX ст. став справжнім професійним театром. Йому передували «шкільний» та «кріпацький» театри. Нову українську драматургію започаткував І. Котляревський з п’єсами «Наталка Полтавка» і «Москаль-чарівник». Найпопулярнішими стали «Сватання па Гончарівці» Г. Квітки-Основ’япенка і «Назар Стодоля» Т. Шевченка.

Практичне завдання № 5

 Музичне сприймання: сцена з опери М. Лисенка «Тарас Бульба»

Мета: проаналізувати  твір (слайд 24, 25)

Додаток 15

  1. Підсумки уроку, оцінювання .
  • Що нового ви дізналися на уроці?
  • Чи сподобався вам урок? Чим саме?
  • Як ви гадаєте, цілі, які були поставлені на початку уроку, виконані?

6.Домашнє завдання. (слайд 26)

Поповнити електронне портфоліо шедеврами українського     мистецтва

Коментарі

  • Facebook
  • Сайту

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *